Меморіал

Слов’янської міської територіальної громади

Михайленко Владислав Вікторович

старший сержант, комірник складу взводу матеріального забезпечення піхотного батальйону в/ч А4958

Народився в Слов’янську. Закінчив школу № 10, після чого пішов на строкову службу. Проходив її у Севастополі у складі морської піхоти.

Після служби переїхав у Дніпро. Навчався у коледжі автоматики та телемеханіки, де зустрів свою майбутню дружину Надію. Разом з нею виховав сина, якого також звуть Владиславом.

«Син був дуже уважним та дбайливим. Ніколи не забував вітати зі святами, дарував квіти. Дуже любив тварин – у нього була і кішка, і собака», - пригадує мати Владислава Нінель Павлівна.

Після повномасштабного російського вторгнення, у серпні 2022-го, Владислав Михайленко добровольцем пішов захищати Україну. Воював у 142-ій окремій піхотній бригаді. Згодом підрозділ був відряджений до 47-ої окремої механізованої бригади.

У 2023 році під час боїв за Бахмут наш земляк отримав поранення. Після цього були Миколаїв, Одеса та рідна Донеччина. Свій останній бій з переважаючими силами противника Владислав прийняв 9 червня поблизу села Сокіл Покровського району, до кінця виконавши військовий обов’язок.

Похований на кладовищі Залізничного мікрорайону.

Вічна пам’ять та вічна слава Герою!