МЕМОРІАЛ
Слов’янської міської територіальної громади

Свиридов Анатолій Михайлович

Анатолій Свиридов народився 28 грудня 1952 року в Слов’янську. Навчався у школі № 7, де закінчив 9 класів. Отримав професійну освіту в Слов’янському хіміко-механічному технікумі. Після строкової служби працював на різних підприємствах міста.

У 1979 році, перебуваючи у відрядженні в Бердянську, познайомився з майбутньою дружиною Ганною. Після одруження у 1982 році приїхали у Слов’янськ. Влаштувалися працювати на сільзавод. У 1989 році у подружжя народилася донька Людмила.

На початку 2000-х родина зайнялася керамічним бізнесом. Маючи будинок у Слов’янську, придбали ще один - у Тетянівці неподалік Святогірська. Анатолій Михайлович дуже любив природу – мав власну пасіку, вирощував квіти, добре знав флору та фауну рідного краю. Захоплювався китайською та індійською філософією.

У 2022 році, після повномасштабного російського вторгнення, родина Свиридових виїхала в евакуацію. Анатолій Михайлович перебрався у село, але війна дісталася і туди: внаслідок обстрілу будинок у Тетянівці згорів. Чоловік зміг врятуватись.

Трагедія сталася вранці 23 квітня 2025 року. В цей день ворог скинув на Слов’янськ дві авіабомби. Влучання сталося на подвір’я будинку на вулиці Александрова, де мешкала родина Свиридових.

Ганна Юстинівна чотири дні як повернулася з евакуації. Анатолій Михайлович працював на городі – обрізав квіти. «Я була вдома. Він зайшов, спитав, чи буду я снідати, і знову пішов на двір. І через п’ять хвилин все це сталося. Вмить страшний гуркіт, скло, штукатурка – все летить», - пригадує жінка.

Вибуховою хвилею її кинуло на підлогу, уламки скла порізали тіло та обличчя. Приголомшена, вибралася на вулицю, почала кликати чоловіка, але він не відкликався. Двір було не впізнати – жодного дерева, понівечені будівлі, немов орана, чорна земля, все в диму та пилу. Анатолія Михайловича засипало, його визволили прибулі на місце рятівники. Чоловіка госпіталізували, але, на жаль, отримані поранення виявилися несумісними з життям.

Анатолія Свиридова поховали на Північному кладовищі у Слов’янську. Наразі вся його родина – дружина, донька та два онуки - перебувають у Нідерландах.

Вічна та світла пам’ять!


© 2023 Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області