Меморіал

МЕМОРІАЛ

Слов’янської міської територіальної громади

Волчков Дмитро Петрович

Дмитро Волчков трагічно загинув у Слов’янську 7 жовтня. Як зазвичай, в цей день він повертався з роботи на власному автомобілі. Близько 17:00 ворог скинув на місто дві авіабомби. Одна з них поцілила на вулицю Батюка, де в той момент їхав Дмитро. Від отриманих важких травм чоловік помер у реанімації. До свого 46-річчя він не дожив три тижні.

Дмитро народився 26 жовтня 1978 року в Слов’янську. Навчався у загальноосвітній школі № 13, яку закінчив у 1995 році на «відмінно». У тому ж році вступив на фізико-математичний факультет СДПІ. Студентське життя хлопця було активним: він брав участь у різноманітних заходах, які проходили в інституті, отримував грамоти та нагороди, був срібним призером чемпіонату факультету з силового триборства.

Після закінчення фізмату у 2000 році Дмитро продовжив здобувати знання та оволодівати новими професіями. У 2004 році він отримав спеціальність «Облік і аудит», у 2007 закінчив Слов’янський професійний аграрний ліцей, у 2021 - Донбаську національну академію будівництва і архітектури. У 2023-му вступив до Слов’янського енергобудівного технікуму.

У 2010 році одружився, у 2012-му у подружжя Дмитра та Віолетти Волчкових народилася донька Мірослава.

Багато слов’янців знали Дмитра як приватного підприємця - власника магазину «Фасад» з продажу, встановлення та обслуговування металопластикових вікон, вхідних та міжкімнатних дверей. Цій справі він присвятив майже 20 років свого життя.

Рідні та знайомі пригадують Дмитра як турботливого сина та батька, люблячого та дбайливого чоловіка, надійного товариша та справжнього друга.

«Він дуже полюбляв настільні ігри, зокрема шахи, брав участь у квестах. З дитинства захоплювався книжками про пригоди, мав аналітичний склад розуму. Вів активний образ життя. Любив спорт, займався боксом, - пригадує Віолетта. - Був дуже добрим та світлим, готовим у будь-яку мить прийти на допомогу. Для нас це величезна та непоправна втрата».

Дмитра Волчкова поховали 9 жовтня на Північному кладовищі. В Слов’янську у нього залишилися мати, дружина та 12-річна донька.

Вічна та світла пам’ять!