Меморіал

МЕМОРІАЛ

Слов’янської міської територіальної громади

Полиніна Олена Володимирівна

Життя 41-річної Олени Полиніної трагічно обірвалося 30 жовтня 2025 року. Вранці того дня жінка приїхала на вулицю Олімпійську в слов’янському мікрорайоні Лісний – погодувати безпритульних тварин, якими вона опікувалася. В цей час ворог підступно наніс туди два удари з реактивної системи залпового вогню. Разом з волонтеркою загинули ще дві людини.

Олена народилася у місті Воркута республіки Комі. Закінчила торговий технікум. У 2003 році переїхала жити в Слов’янськ, куди раніше кожного року навідувалася до бабусі з дідусем на літні канікули. Тут познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Андрієм Уршановим. Олена займалася різною роботою, але головною справою її життя було виховання двох улюблених доньок.

Після повномасштабного вторгнення родина переїхала в Луцьк. Звідти Олена з Андрієм пересилали в Слов’янськ нужденним містянам частину гуманітарної допомоги, яку отримували як вимушені переселенці. Згодом ця ініціатива переросла у повноцінне волонтерство: Олена почала співпрацювати з різними благодійними організаціями, Андрій їй всіляко допомагав. Переїхавши до Києва, подружжя відкрило нові можливості для своєї справи. Гуманітарні вантажі почали надходити в Слов’янськ вантажівками; свій будинок на Голубівці родина зробила своєрідним хабом.

Повернувшись у Слов’янськ, Олена зосередилася на допомозі безхатнім тваринам. На жаль, через війну дуже багато чотирилапих улюбленців залишилися покинутими. Подружжя опікувалося ними не тільки в Слов’янську – їздили годувати по всьому району. В той злощасний четвер Олена, як завжди, вирішила відвідати своїх підопічних…

У жінки залишився чоловік, дві доньки та батько. За її заповітом, тіло буде кремоване та поховане у Чорноморську на Одещині.

Вічна та світла пам’ять!