Меморіал

МЕМОРІАЛ

Слов’янської міської територіальної громади

Байдаченко Максим Євгенович

солдат, сапер 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 механізованого батальйону військової частини А4447

Максим народився й виріс у Слов’янську. Навчався в школі № 1. Був активним, різносторонньо розвиненим хлопцем. Брав участь у роботі шкільного еколого-геологічного клубу, був переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України.

Вищу освіту отримав на біологічному факультеті Донецького національного університету. Працював у Донецьку в екологічній громадській організації. Разом із командою однодумців упроваджував проєкти з енергозбереження, сортування побутового сміття тощо. Займався бізнесом.

У 2014 році, коли обласний центр був захоплений російськими бойовиками, Максим із родиною повернувся в Слов’янськ.

На початку 2023 року Максим приєднався до лав ЗСУ, опанувавши професію сапера. Виконував військовий обов'язок на Запорізькому напрямку. Товариші поважали його за справедливість, хоробрість, вміння підтримати інших. Неодноразово він рятував побратимів, допомагав їм у навчанні, підтримував родини загиблих.

Життя Максима Байдаченка трагічно обірвалося 14 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Роботине. Тривалий час Максим вважався зниклим безвісти. Про його загибель стало відомо на початку весни 2025 року.

Максим Байдаченко похований у селі Майдан Черкаської громади, поруч із могилою батька. У нього залишились дружина та двоє дітей.

Наказом командира військової частини А4447 № 8427 від 16 серпня 2025 року нагороджений орденом «Полеглого воїна» (посмертно). Указом Президента України № 668/2025 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Вічна пам’ять та вічна слава Герою!